Група дослідників під керівництвом вчених з Єльського університету висловила свою думку в дискусіях про так звану "Земля-сніжка", що стосується можливого пояснення тривалого стрімкого зледеніння планети в минулому. Висновки вчених представлені в журналі Science Advances.

Згідно з результатами нового дослідження, періоди, коли Земля була вкрита льодом протягом тисяч або навіть мільйонів років, могли бути спричинені раптовими зіткненнями великих астероїдів із планетою.

З початку 1960-х років кліматологи знали, що за певних умов, якщо Земля стане досить холодною, її сніг та крига можуть створити зворотний зв'язок, посилюючи процес заледеніння. Такі умови щонайменше двічі виникали в неопротерозойській ері Землі, від 720 до 635 млн років тому.

Однак спроби пояснити причини цих глобальних льодовикових періодів, відомих як "Земля-сніжка", не дали остаточних висновків. Більшість теорій зосереджено змінах рівня парникових газів у атмосфері.

Для нового дослідження вчені використали складну кліматичну модель, яка враховувала атмосферну та океанічну циркуляцію, а також формування морського льоду за різних умов.

Вчені застосували свою модель до наслідків зіткнення астероїда в чотири різних періоди минулого: доіндустріальний (150 років тому), останній льодовиковий максимум (21 000 років тому), крейдяний період (145-66 млн років тому) та неопротерозою (від 1 млрд до 542 млн) років назад).

Для двох тепліших кліматичних сценаріїв дослідники не виявили значного впливу зіткнення астероїда на глобальне заледеніння. Однак для сценаріїв останнього льодовикового максимуму та неопротерозою, коли температура Землі була досить низькою, щоб підтримувати льодовиковий період, зіткнення астероїда могло призвести до утворення "снігової кулі".

Що стосується ймовірності виникнення періоду "Земля-снігова куля", викликаного астероїдом, найближчими роками, дослідники заявили, що це малоймовірно.

Раніше ми писали, що вченим вдалося розкрити таємниці астероїдного удару під час занепаду давньої цивілізації.

Нагадаємо, що вчені виявили незвичайні мінерали у складі астероїда Бенна.